Про містоМіська владаПідприємства та бізнесПропозиції для інвесторівГуманітарна сфераСервіс та відпочинокСервіс та відпочинок

 
 




Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют



Управління праці та соціального захисту населення інформує 

1 / 2 / 3 / 4 / 5



18 листопада 2009 року

У якому розмірі встановлено пенсію за особливі заслуги перед Україною у зв’язку із втратою годувальника?

Згідно зі статтею 5 Закону України “Про пенсії за особливі заслуги перед Україною” (далі – Закон) відповідну пенсію встановлюють як надбавку до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законодавством. У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною, право на встановлення пенсії у зв’язку із втратою годувальника відповідно до статті 1 Закону мають непрацездатні члени сім’ї померлого, зазначенні в статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а саме:
1. чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;
2. діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I – IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти – сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
3. чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

Пенсію за особливі заслуги перед Україною в разі втрати годувальника призначають згідно зі статтею 6 Закону як надбавку до пенсії за наявності одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70 % од розміру надбавки, яку мав годувальник.


Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



Добровільна участь у пенсійному забезпеченні


Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування надає можливість особам, які не мають потрібного страхового стажу, забезпечити собі повний страховий стаж і відповідно збільшити в майбутньому розмір пенсії.

Ті, хто працює закордоном, навчаються у вищому навчальному закладі, є іноземцем або особою без громадянства і живе або працює на території України, згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” можуть брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Під добровільною участю слід розуміти сплату страхових внесків до Пенсійного фонду протягом певного періоду, який особа бажає зарахувати до свого страхового стажу. З особою, яка подала заяву про добровільну участь, укладається договір цивільно-правового характеру, термін чинності якого – не менше як один рік. Сплачувати страхові внески потрібно не рідше від одного разу на квартал. Сума внесків не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на той час, за який провадиться розрахунок.
З ухваленням 10 березня 2009 року постанови правління Пенсійного фонду України № 10-1 “Про затвердження Порядку добровільної участі у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування громадян України, які працюють за межами України” відбулися зміни в умовах добровільної участі в пенсійному страхуванні. Права на одержання пенсії із солідарної системи державного страхування мають особи, які працюють за її межами, досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до міжнародних договорів (угод) та не є пенсіонерами.

Особи, які виявили бажання брати добровільну участь у пенсійному страхуванні, подають заяву органам Пенсійного фонду за місцем проживання або Пенсійному фонду України: через мережу Інтернет (web.pfu.gov.ua) або через контакт-центр Державного підприємства (Інформаційний центр персоніфікованого обліку України).

Розмір страхових внесків установлюється в договорі і визначається платником самостійно, але не менш мінімальний та не більш як максимальний страховий внесок. Сплачують страхові внески, перераховують кошти на окремі рахунки Пенсійного фонду. При цьому облік сплачених в іноземній валюті страхових внесків та внесення відомостей до системи персоніфікованого обліку проводиться у гривнях за курсом Національного банку України на момент продажу коштів в іноземній валюті.

За умови сплати страхових внесків згідно з названим Порядком період добровільної участі в пенсійному страхуванні зараховується до страхового стажу. Особам, які беруть добровільну участь у пенсійному страхуванні, пенсії призначаються відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах




Етапи реалізації Концепції проведення пенсійної реформи в Україні

Комісією з питань здійснення пенсійного реформування за участю соціальних партнерів підготовлено і схвалено Концепцію дальшого проведення пенсійної реформи в Україні.

Метою Концепції є ефективне і системне реформування пенсійної системи, спрямованої на забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи, гідного рівня життя людей похилого віку та інших категорій громадян, які втратили працездатність, адекватного їх життєвим потребам, створення дієвих механізмів захисту прав та інтересів таких громадян, забезпечення прозорості пенсійної системи.
Концепцію передбачається реалізувати протягом 2010 - 2017 років у два етапи. На першому етапі (2010-2013 роки) передбачається вжити заходів щодо:
- запровадження дієвого механізму підвищення призначених пенсій шляхом удосконалення механізму індексації пенсій з метою усунення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки (з 2011 року);
- забезпечення диференціації розміру мінімальної пенсійної виплати залежно від набутого страхового стажу;
- запобігання несвоєчасному проведенню розрахунків за нарахованими страховими внесками підприємствами, установами та організаціями з органами Пенсійного фонду України, недотримання законодавства у сфері пенсійного страхування посадовими особами підприємств, установ та організацій;
- внесення законодавчих пропозицій про скорочення невиправданих пільг зі сплати страхових внесків – 2010 рік, а також про єдині принципи пенсійного забезпечення та надання стипендій працівникам культури, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення та деяким іншим категоріям осіб;
- забезпечення стабільності фінансування пенсійних виплат, ефективного та раціонального використання пенсійних коштів, удосконалення методів фінансового планування, звітності та контролю за їх витрачанням;
- внесення змін до законодавства в частині удосконалення порядку перерахунку пенсії у зв’язку із ростом середньої заробітної плати та діючого порядку перегляду розмірів пенсій із урахуванням індексу споживчих цін з метою усунення відставання – 2010 рік;
- вдосконалення механізму обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи; забезпечення прозорості та прогнозованості пенсійної системи і механізмів управління нею;
- легалізації заробітної плати;
- опрацювання питання про розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах та недопущення збільшення фінансового навантаження на роботодавця;
- оптимізації максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, та максимального розміру пенсій;
- створення інформаційно-технічної бази для функціонування обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
- забезпечити гарантований захист пенсійних активів;
- сприяння розвитку недержавного пенсійного забезпечення;
- опрацювання питання щодо встановлення державних гарантій виплати пенсій застрахованим особам із обов’язкової накопичувальної пенсійної системи;
- удосконалення регулювання у сфері недержавного пенсійного забезпечення шляхом розширення повноважень органів, які здійснюють нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів у межах повноважень, визначених законами;
- запровадження економічних стимулів для сплати пенсійних внесків;
- забезпечення розмежування функцій органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення, зокрема в частині посилення ролі центрального органу виконавчої влади в сфері економіки щодо її впровадження та розвитку.

На другому етапі (2014 - 2017 роки) передбачається:
- завершити реалізацію заходів з підготовки до запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи та її поетапного запровадження;
- здійснити поступовий перерозподіл страхових внесків між найманими працівниками та роботодавцями із одночасним запровадженням механізму гарантованого компенсуючого підвищення заробітної плати найманому працівникові;
- забезпечити рівноправність громадян в пенсійній системі – єдині для всіх правила призначення пенсій;
- звільнити бюджет Пенсійного фонду України від не властивих йому виплат;
- запровадити уніфіковану законодавчу базу пенсійної системи;
- забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного забезпечення; впровадити обов’язкові професійні пенсійні програми для працівників, зайнятих на робочих місцях, на яких неможливо уникнути впливу шкідливих факторів виробничого середовища.

Пенсійна реформа повинна реалізовуватись через широке громадське обговорення її основних напрямів і постійний зворотній зв’язок з тими, кому належить жити за майбутнім пенсійним законодавством.

З метою забезпечення розробки, фінансово-економічного обґрунтування та широкого громадського обговорення проекту нового пенсійного законодавства Урядом буде утворено колегіальний дорадчо-консультативний орган.

Результатами реалізації Концепції повинні стати:
- фінансова стабільність пенсійної системи;
- забезпечення конституційного рівня пенсійних виплат і дотримання положень Європейського кодексу соціального забезпечення та конвенції Міжнародної організації праці про мінімальні норми соціального забезпечення
№ 102 в частині пенсійного забезпечення;
- запровадження справедливого механізму зростання пенсійних виплат;
створення справедливої, прозорої пенсійної системи;
- поступовий перерозподіл навантаження зі сплати страхових внесків між роботодавцем та працівником із одночасним гарантованим підвищенням заробітної плати найманому працівникові, що забезпечить контроль за перерахуванням страхових внесків з боку застрахованої особи – майбутнього пенсіонера;
- правове регулювання пенсійної системи, що здійснюватиметься виключно пенсійним законодавством;
- розвиток недержавного пенсійного забезпечення.

Впровадження в пенсійній системі накопичувальної складової дасть змогу забезпечити:
1) можливість примножити страхові внески громадян та передати накопичений капітал у їх власність з правом його успадкування, а також підвищити індивідуальну зацікавленість громадян у сплаті страхових внесків (кожен накопичує для себе);
2) формування джерел довгострокових інвестиційних ресурсів для національної економіки;
3) запобігання зростанню фіскального навантаження на роботодавців у частині соціальних нарахувань на фонд оплати праці.


Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку)
та виплати Т.А. Блах



Шляхи та засоби удосконалення пенсійної системи і подальшого проведення пенсійної реформи

Якість життя населення значною мірою залежить від гідного пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють. Саме пенсійне забезпечення є основною складовою частиною системи соціального захисту населення.

Шляхами удосконалення пенсійної системи та проведення пенсійної реформи є:
1. Забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи.
Для цього необхідно:
а) посилити платіжну дисципліну стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;
б) розширити базу нарахування страхових внесків, у тому числі за рахунок легалізації зарплати та підвищення її рівня, скорочення неповної зайнятості та безробіття;
в) опрацювати питання щодо розширення джерел фінансування пенсій, призначених на пільгових умовах;
г) розмежувати функції органів виконавчої влади щодо державного регулювання та нагляду в системі накопичувального пенсійного забезпечення;
д) розробити систему захисту пенсійних коштів від їх втрати (знецінення) в середньо- та довгостроковій перспективі з метою посилення довіри населення до накопичувальної системи пенсійного забезпечення.
2. Забезпечення соціальної справедливості у солідарній пенсійній системі.
Для цього необхідно:
а) удосконалити порядок перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам та щодо обчислення заробітної плати для окремих категорій працівників із урахуванням особливого характеру їх роботи ;
б) запровадити для всіх громадян єдині правила пенсійного забезпечення за рахунок страхових внесків та додаткове матеріальне забезпечення громадян у разі виходу на пенсію, з урахуванням особливого характеру умов праці та/або практичного виконання завдань і функцій держави за рахунок коштів державного бюджету або роботодавців;
в) упорядкувати розміри надбавок і підвищень до пенсії для різних категорій осіб в залежності від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з метою уникнення застосування різних підходів при визначенні їх розміру.
3.Формування ефективної, надійної системи недержавного пенсійного забезпечення.
Для цього необхідно:
а) розширити напрями інвестування пенсійних активів за сприятливих умов на фондовому ринку та макроекономічної стабільності;
б) привести програми добровільного пенсійного забезпечення, діяльність яких регулюється окремим законодавчим актом, у відповідність до вимог Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення";
в) прирівняти одноразову виплату із системи недержавного пенсійного забезпечення за порядком оподаткування до пенсії на визначений строк, що виплачується з недержавного пенсійного фонду учаснику фонду в порядку та строки, що визначені законодавством;
г) здійснити заходи по запровадженню обов'язкової накопичувальної пенсійної системи;
д) уніфікувати структури, правила та вимоги щодо функціонування обов'язкової і добровільної складових системи накопичувального пенсійного забезпечення;
є) активізувати участь роботодавців у системі додаткового пенсійного забезпечення;
є) здійснити додаткові заходи щодо захисту коштів системи накопичувального пенсійного забезпечення від знецінення, втрат та інших ризиків
ж) забезпечити розробку та сприяння впровадженню обов'язкових професійних пенсійних програм для окремих категорій осіб, зайнятих на роботах із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах або за вислугу років, із одночасним здійсненням заходів щодо створення роботодавцем безпечних для здоров'я робочих місць, та для тих працівників, яким роботодавець не в змозі забезпечити або не забезпечив безпечних та нешкідливих умов праці.
4. Удосконалення та спрощення механізму функціонування та забезпечення зрозумілості пенсійної системи для громадян і роботодавців. Забезпечення громадського контролю за функціонуванням Пенсійного фонду України.
Для цього необхідно:
а) стандартизувати, автоматизувати та централізувати технологічні процеси в солідарній та обов'язковій накопичувальній системах пенсійного страхування, підвищити якість і оперативність обслуговування громадян;
б) сформувати склад правління Пенсійного фонду на основі паритетного представництва сторін соціального діалогу;
в) запровадити єдину систему обліку набутих громадянами пенсійних прав у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
г) впровадити стандарти оприлюднення показників, що характеризують поточний стан функціонування пенсійної системи, а також прогнозів її розвитку;
д) підвищити рівень суспільної обізнаності стосовно пенсійної реформи шляхом проведення ефективної інформаційно-роз'яснювальної роботи серед населення, роботодавців, профспілок, об'єднань громадян та юридичних осіб, зокрема щодо переваг та ризиків функціонування накопичувальної системи пенсійного забезпечення, а також забезпечити стабільне фінансування таких заходів.
5. Уніфікація пенсійного законодавства.

Для створення універсальної та зрозумілої законодавчої бази дальшого реформування національної пенсійної системи необхідно її уніфікувати за однорідними групами правовідносин, відійшовши від врегулювання умов пенсійного забезпечення окремих професійних категорій громадян різними законодавчими актами. Це створить передумови для дальшої кодифікації пенсійного законодавства. Питання пенсійного забезпечення повинні регулюватися виключно пенсійними законами.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій



08 жовтня 2009 року

Як можна підтвердити стаж роботи, якщо в трудовій книжці не має відповідних записів?

Згідно зі статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлює Кабінет Міністрів України. Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, приймають уточнювальні довідки підприємства або організацій. У довідках має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видано зазначену довідку.

Крім того, у разі ліквідації підприємства та відсутності правонаступника стаж підтверджується відповідно до Порядку, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006р. № 18-1. Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років у разі ліквідації підприємства, здійснюється відповідною комісією, створеною при головному управлінні Пенсійного фонду України.

Отже, для підтвердження стажу роботи необхідно надати в управління Пенсійного фонду за фактичним місцем проживання такі документи:
- заяву про підтвердження стажу роботи;
- довідку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –
підприємців про ліквідацію підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;
- трудову книжку;
- документи, видані архівними установами, зокрема:
довідку про заробітну плату за весь період підтверджувального пільгового
стажу;
копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, про надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності – довідки про їх відсутність).

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



Обчислення пенсії із заробітної плати в іноземній валюті

Згідно з п. 2 ст. 41 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми виплат (доходу), одержуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, ураховуються в заробітну плату для обчислення розміру пенсій у межах сум, на які відповідно до законодавства, що було чинним раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне соціальне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до раніше чинного законодавства включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, і не перевищують 5,6 розміру заробітної плати в України на день одержання зазначених сум.

З згідно з п. 57 Правил про умови праці радянських працівників за кордоном спеціалістам, яких було направлено на роботу за кордон, заробітна плата виплачувалась в іноземній валюті та радянських карбованцях.

При цьому заробітна плата в іноземній валюті виплачувалась відповідно до затверджених посадових окладів, а радянських карбованцях – в розмірі 60 % середньої заробітної плати за останні два календарні місяці за основним місцем роботи до направлення за кордон.

Під час обчислення розміру пенсії враховується тільки та частина заробітку, яка була виплачена в карбованцях. Частина заробітку, що виплачувалась в іноземній валюті, під час визначення заробітку для обчислення пенсії не враховується.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



Як враховується заробітна плата для обчислення пенсії за час роботи в Росії?

Згідно зі ст. 4 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” законодавством про пенсійне забезпечення складається, зокрема, з цього Закону та міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 1 Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації від 15.01.1993р. про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, передбачено, що громадяни сторін, які пропрацювали не менше як 15 календарних років у районах Крайньої Півночі або не менше як 20 календарних років у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, мають право на пенсію, зокрема, чоловіки – за досягнення 55 років і стажу роботи не менше як 25 років, жінки - – за досягнення 50 років і стажу роботи не менше як 20 років.

Відповідно до ст. 4 зазначеної Угоди під час обчислення пенсії, яка відповідає тривалості стажу в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до цих районів, до 1 січня 1991р., на підставі ст. 1 цієї Тимчасової угоди на території України визначення трудового стажу роботи, середньомісячного заробітку і розміру пенсії провадиться згідно з українським законодавством.

Виходячи з положень Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД щодо пенсійного забезпечення від 12.03.1992р. та названої Тимчасової угоди для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 місяців за період до 1 січня 1991р.

Громадянам, які одержують пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі або місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, пенсія обчислюється за нормами Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.”

Після досягнення пенсійного віку: чоловікам – 60 років, жінкам – 55 років вони набувають право на обчислення пенсії із заробітної плати за періоди, передбаченні ч.1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тобто за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу поспіль до 1 липня 2000р. та за весь період страхового стажу після 1 липня 2000р.

Якщо в державах-учасницях Угоди введено національну валюту, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційного встановленого курсу на момент призначення пенсії.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



07 вересня 2009 року

Виплата пенсії у зв’язку із втратою годувальника студентові, який перебуває в академічній відпустці

Відповідно до статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсію у зв’язку із втратою годувальника призначають, зокрема, дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. 

Щодо виплати пенсії у зв’язку із втратою годувальника одержувачам пенсії, які перебувають в академічній відпустці, у листі Пенсійного фонду України від 28.12.2007р. № 21598/02-40 сказано таке.
Згідно зі статтею 53 Закону України “Про вищу освіту” особами, які навчаються у вищих навчальних закладах, є студенти (слухачі), курсанти, екстерни, асистенти-стажисти, інтерни, клінічні ординатори, здобувачі, аспіранти (ад’юнкти) й докторанти. 

Відповідно до Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України та Міністерства охорони здоров’я України від 06.06.1996р. № 191/153, студентів, у яких завершився термін академічної відпустки та які не подали відповідні документи в установлений термін, відраховують із вищого закладу освіти. 

Тобто особи, які перебувають в академічній відпустці, не втрачають статусу студента. Отже, питання виплати пенсії у зв’язку із втратою годувальника вирішують незалежно від того, чи перебуває одержувач пенсії в академічній відпустці.


Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



07 вересня 2009 року

Що таке недержавне пенсійне забезпечення?

Багаторівнева пенсійна система, яка впроваджується нині в Україні і складовою якої є система недержавного пенсійного забезпечення має на меті підвищення рівня соціального захисту громадян України. Саме в рамках впровадженої в Україні системи недержавного пенсійного забезпечення розширились можливості працездатного громадянина у формуванні додаткового джерела доходів, яке можна використати саме у той вразливий період, який має назву “непрацездатний вік”.
Що ж таке недержавний пенсійний фонд? 

Недержавний пенсійний фонд – юридична особа, створена відповідно до Закону України “Про недержавне пенсійне забезпечення”, яка має статус неприбуткової організації, функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників недержавного пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду. 

Фактично недержавний пенсійний фонд являє собою банківський рахунок, до якого зараховуються вклади та інвестиційний дохід від їх інвестування та з якого виплачуються пенсійні виплати.
Які існують підстави для отримання пенсії з недержавного пенсійного
фонду? 

Передбачено такі підстави для отримання пенсійних виплат:
- досягнення визначеного особою пенсійного віку (цей вік не може більше ніж на 10 років бути меншим або більшим за загальновстановлений пенсійний вік, визначений законодавством);
- виїзд на постійне місце проживання за межі України;
- медично підтверджений критичний стан здоров’я чи смерть учасника недержавного пенсійного фонду. 

У першому випадку можливі періодичні виплати з недержавного пенсійного
фонду протягом визначеного строку, а в останніх трьох випадках усі пенсійні накопичення виплачуються одноразовою виплатою. 

На сьогодні якість життя населення значною мірою залежить від гідного пенсійного забезпечення людей похилого віку та впевненості у завтрашньому дні осіб, які працюють.


Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А.Блах



07 вересня 2009 року


Новації в пенсійному забезпеченні громадян, які працювали на території України та Словацької Республіки



З 1 липня 2009 року набула чинності Угода між Україною та Словацькою Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 5 грудня 2000 року. У цій угоді ідеться, зокрема, про зміну чинного порядку обчислення страхового стажу та можливість перерахунку пенсії. 

Відповідно до цього договору пенсії фінансуються за пропорційним принципом. Тобто кожна країна виплачує громадянину пенсію за той стаж, який він набув на її території. 

Для того, щоб час роботи наших громадян у Словаччині був зарахований до українського страхового стажу, необхідно щоб громадянин України працював у Словацькій Республіці відповідно до її законодавства й постійно проживав на території України станом на 31 грудня 2001 року. Ця дата невипадкова, адже з 1 січня 2002 року Договір між Україною й Словаччиною про соціальне забезпечення набув чинності. Тобто сьогодні під час призначення пенсії українцеві, який працював у Словаччині, треба додатково з’ясувати місце його постійного проживання на 31 грудня 2001 року. Якщо громадянин України на 31.12.2001р. мав місце постійного проживання на території України, а до цієї дати працював на території Словаччини, то питання про зарахування до страхового стажу періоду роботи на території Словаччини до 31.12.2001р. вирішують органи Пенсійного фонду України.
Особам, котрим із 1 січня 2002року було призначено пенсію згідно з положеннями Договору між Україною та Словацькою Республікою про соціальне забезпечення від 05.12.2000р., надано можливість на підставі поданої заяви здійснити перерахунок пенсії. 

Для проведення перерахунку пенсії громадянину потрібно звернутися із заявою до Пенсійного фонду щодо перегляду розміру його пенсії відповідно до положень угоди. Після цього органи Фонду зроблять попередній розрахунок нового розміру пенсії з урахуванням страхового стажу в Словаччині та Україні. Після цього відповідні документи буде надіслано в Словаччину із запитом щодо розмір виплачуваної пенсії та попередній розрахунок нового розміру пенсії за час роботи в Словаччині до 31.12.2001р.
Після отримання інформації від словацької сторони територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника має оцінити суму загального розміру пенсії від обох держав і визначити доцільність такого перерахунку пенсії з 1 липня 2009року. В угоді передбачено, що заяву на перерахунок можна подавати з 1 липня 2009року.


Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



19 червня 2009 року


Пенсії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи:особливості обчислення стажу


Право на пенсію за віком мають громадяни, віднесені до категорії постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, що мають страховий стаж не менше як 5 років.

Статтею 32 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначено кількість років страхового стажу, необхідного для призначення пенсій по інвалідності за цим Законом.

Страховий стаж визначається відповідно до статті 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно зі статтею 56 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”: до 01.01.1988р. – у потрійному, а з 01.01.1988р. до 01.01.1993р. - у полуторному розмірі (у тому числі за Списком № 1). З 01.01.1993р. та наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначає Кабінет Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України (остання від 10.09.2008р. № 831) встановлено, що період до 01.01.2012р. особам, які постійно працюють або виконують службові обов’язки у зоні відчуження, зараховується до трудового стажу, до вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджуваним Кабінетом Міністрів України).

Отже, період роботи у зоні відчуження до 01.01.2004р. зараховується на пільгових умовах, визначених статтею 56 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а після цієї дати – на умовах, визначених статтею 24 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

При цьому період роботи (служби) до 01.01.2012р. зараховується до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, за Списком № 1 (на підставі довідки ф. 122).

Головний спеціаліст відділу нагляду за
правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



19 червня 2009 року


Які документи необхідно надати для призначення пенсії по втраті годувальника за відсутності трудової книжки?


Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а у випадку смерті пенсіонера або осіб, зазначених у ч. 2 ст. 32 цього Закону, тривалість страхового стажу значення не має. При цьому дітям пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Положення цього Закону, що стосується сім’ї померлого, поширюються і на сім’ї особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.
Для призначення пенсії по втраті годувальника на день смерті у нього повинно бути страхового стажу:
- до досягнення особою 23 років включно - 2 роки;
- від 24 років до досягнення особою 26 років включно - 3 роки;
- від 27 років до досягнення особою 31 року включно - 4 роки;
- для осіб 32 років і старших - 5 років.
До заяви про призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, зокрема: документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За відсутності зазначених вищевказаних документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Головний спеціаліст відділу нагляду
за правильністю призначення (перерахунку)
та виплати пенсій Т.А. Блах



18 листопада 2008 року

В зв’язку з можливим зменшенням обсягів виробництва і як наслідок вивільнення працівників із скороченням чисельності , штату   наймані працівники мають знати свої права.                                                                

Підставою для звільнення працівника за п.1 ст. 40 КЗпП України є зміни в організації виробництва і праці, що запроваджуються власником підприємства , установи, організації або уповноваженим ним органом. На підставі рішення про зміни в організації виробництва і праці керівник підприємства відповідно до ст.492 КЗпП України не пізніше як за два місяці до вивільнення зобов’язаний персонально попередити працівників яких може бути вивільнено внаслідок реалізації саме цих змін в організації виробництва і праці , про наступне вивільнення.

Одночасно з попередженням працівників про їх майбутнє вивільнення   роботодавець відповідно до п.5 ст.20 Закону України „ Про зайнятість населення ” зобов’язаний попередити   державну службу зайнятості про майбутнє вивільнення працівників. Це попередження не застосовується щодо працівників , на яких поширюється обмеження, встановлені ст.184 КЗпП України ( вагітні жінки та жінки що мають дітей) та ч.1 ст. 197 КЗпП   України ( працююча молодь на першому робочому місці) , крім випадків повної ліквідації підприємства .

Після попередження про наступне вивільнення   роботодавець має з’ясувати наявність у попереджених працівників переваг на залишення на роботі і особи які не мають таких преваг. Коло працівників , серед яких визначаються особи, що мають переважне право на залишення на роботі, і особи котрі не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, поширюється на всіх працівників, які обіймають таку саму посаду і виконують таку саму роботу на підприємстві , а не лише в структурному підрозділі де виконував роботу чи обіймав посаду вивільнений працівник. Перевага надається особам , які мають вищу кваліфікацію і продуктивність праці. За умови рівної   кваліфікації   та продуктивності праці перевагу мають :

-         особи, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

-         сімейні, при наявності двох і більше утриманців;

-         працівники з тривалим стажем;

-         працівники , які навчаються ;

-         учасники бойових дій, інвалідам війни;

-         автори винаходів та раціоналізаторських пропозицій;

-         працівники, що одержали професійне захворювання чи трудове каліцтво;

-         особи з числа депортованих;

-         працівники з числа колишніх військовослужбовців строкової служби протягом двох років з дня звільнення із служби.

У разі вивільнення роботодавець має право але не зобов’язаний , у межах споріднених професій і посад провести переґрунтування працівників шляхом переведення більш кваліфікованого працівника , посада якого скорочується , за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї за п.1 ст.40 КЗпП України менш кваліфікованого працівника .

Після визначення персонального складу працівників, яких буде вивільнено під час зміни в організації виробництва і праці , роботодавець має вжити заходів до їх працевлаштування на робочі місця що є вакантними , або стануть такими на момент звільнення працівника. Переведення працівника на ці робочі місця можливе лише за його згодою.

Якщо працевлаштування працівника , що підлягає звільненню не можливе, роботодавець зобов’язаний отримати згоду профспілкового комітету   на таке звільнення. При цьому трудовий договір з працівником може бути розірваний не пізніш як через місяць з дня одержання згоди профспілкового комітету.

Фактичне звільнення працівника не може бути здійснене під час тимчасової непрацездатності чи відпустки. Ця форма не поширюється лише при повній ліквідації підприємства.

При звільненні за п.1 ст.40 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середньомісячного заробітку.

                  

Головний спеціаліст

експерт з умов праці                                                   О.Г.Шатохіна

 


31 жовтня 2008 року

Виплата пенсії у разі виїзду на постійне місце проживання в іншу країну


Якщо Ви виїжджаєте на постійне місце проживання за кордон, Вам необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про припинення виплати пенсії.
Пенсія яку Ви отримували в Україні до виїзду на постійне місце проживання в іншу країну за Вашою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється. До заяви про припинення виплати пенсії подається закордонний паспорт з відповідним записом про виїзд на постійне проживання за кордон та талон про зняття з реєстрації за місцем постійного проживання. 

Виплата пенсії за кордон можлива лише за наявності двостороннього договору (угоди) про соціальне забезпечення між Україною та державою, до якої Ви виїжджаєте на постійне місце проживання.
У разі виїзду на постійне проживання до країн Співдружності Незалежних Держав (а це такі країни, як Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизія, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан) пенсія, яку Ви отримували в Україні до виїзду на постійне місце проживання в одну з цих країн, за Вашою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Надалі виплата пенсії в Україні припиняється. 

Після переїзду Вам потрібно звернутися до територіального органу за новим місцем проживання з заявою про призначення Вам пенсії. Пенсію Вам буде призначено за законодавством держави нового місця проживання. 

У разі переїзду до таких країн як Естонія, Латвія, Литва пенсія, яку Ви отримували в Україні до на постійне місце проживання в одну з цих країн, за Вашою заявою може бути виплачена за шість місяців наперед перед від’їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. 

Після переїзду потрібно звернутися до територіального органу з призначення пенсії з заявою про переказ Вам пенсії, призначеної в Україні. В заяві слід вказати назву органу Пенсійного фонду в Україні, в якому Ви перебували на обліку перед від’їздом за кордон. Ця заява разом з документами, які підтверджують Вашу реєстрацію за новим місцем проживання, надсилається до Пенсійного фонду України, який приймає рішення щодо переказування Вам пенсії. При цьому потрібно дотримуватись вимог щодо повідомлення “про знаходження в живих особи, яка отримує пенсію” за зразком бланку, який буде Вам надсилатись Пенсійним фондом України щорічно для його заповнення та повернення на адрес фонду.

Начальник управління праці та соціального захисту населення І.Г. Тарковська


31 жовтня 2008 року

Порядок зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності

Розмір пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” визначають шляхом множення осучасненої заробітної плати на коефіцієнт страхового стажу. 

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни в частині величини оцінки одного року страхового стажу. Якщо до прийняття зазначеного Закону величина оцінки одного року страхового стажу становила 1 %, то після прийняття відповідних змін ця величина становить із 01.01.2008р. – 1.2 %, із 01.10.2008р. – 1.35 %. 

Щодо зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності повідомляємо, що відповідно до пункту 2 статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюють територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному в законодавстві, що діяло до набуття чинності цим Законом. 

Згідно з пунктом 3 зазначеної статті страховий стаж обчислюється у місяцях. Не повний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховують до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою за мінімальний страховий внесок. 

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою за мінімальний страховий внесок, то цей період зараховують до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою за мінімальний страховий внесок. 

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховують період пропорційно до сплати страхових внесків.

Начальник управління праці та соціального захисту населення І.Г. Тарковська


31 жовтня 2008 року

Про зарахування часу навчання до підземного стажу

Особам, які працювали на роботах із шкідливими умовами праці в період до 1 січня 1992 р. і на 1 січня 1992 р. набули відповідний стаж роботи із шкідливими умовами праці, пенсії призначаються відповідно до вимог щодо стажу, що були передбачені чинним на той час законодавством (ст. 100 Закону України “Про пенсійне забезпечення”). Так, згідно з п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972р., під час призначення пенсії на пільгових умовах періоди, зазначені пп. “з”, прирівнюється до роботи, яка мала місце після закінчення цього періоду. 

У підпункті “з” йдеться про навчання в училищах та школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих училищах, гірничо-промислових школах й училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно- технічних училищах тощо) і в інших училищах, школах та на курсах з підвищення кваліфікації та перекваліфікації. В усіх випадках періоди, в тому числі передбаченні пп. “з”, зараховувалися до пільгового стажу в розмірах, які не перевищували стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію. 

Якщо пенсія призначена згідно зі ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, то до пільгового стажу зараховуються, зокрема, періоди, передбачені ст. 38 Закону України “Про професійно-технічну освіту”, якою передбачено, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахуванням на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Начальник управління праці та соціального захисту населення І.Г.Тарковська

 

TyTa