Про містоМіська владаПідприємства та бізнесПропозиції для інвесторівГуманітарна сфераСервіс та відпочинокСервіс та відпочинок

 
 




Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют



29-06-2015

У Бердичеві відкрито Музей Джозефа Конрада-Коженьовського

Урочистість відбулася у неділю, 28 червня, у день святкування 585-ої річниці Бердичева та на час проведення ХVІ Днів польської культури у нашому місті.

Окрім представників міської влади та самих городян на території кляштору Босих Кармелітів зібралося чимало поважних гостей з усієї України та Республіки Польща. Серед них перший заступник міністра культури України Ігор Ліховий, народний депутат України Олександр Ревега, генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Кшиштоф Свідерек, делегації з польських міст-побратимів Сєдльцє та Явора і багато інших.

Джозеф Конрад – відомий англійський письменник ХХ століття польського походження з українським корінням. Він народився 3 грудня 1857 року у Бердичеві, у сім,ї польського шляхтича Аполона Коженьовського. Раннє дитинство провів у Житомирі та в селі Тереховому, Бердичівського району. В останньому, до речі, також є музей письменника. (Хоча у вітальних виступах про нього навіть не згадали. Натомість, з подачі Мазура, всі повторювали тезу, що відкривається перший в Україні музей Конрада, чим дуже «дивували» всіх присутніх, а особливо Михайла Бедя, який півжиття віддав вивченню життя і творчості земляка – ред.)

Світову славу письменнику принесли його твори «Лорд Джим», «Серце пітьми», «Ностромо», «Тіньова лінія», «Корсар» та інші, у яких Джозеф Конрад описує сувору романтику морських буднів. Море змалку захоплювало автора, тож не дивно, що, присвятивши себе улюбленій справі, він досягнув у ній немалих вершин, пройшовши шлях від простого моряка торгівельних вітрильників і вантажних пароплавів до капітана.

Упродовж тривалого часу Польське Конрадівське товариство клопоталось про створення музею відомого письменника саме у Бердичеві. Головним ініціатором проекту став професор Здислав Найдер, знавець і інтерпретатор творчості автора. Задум знайшов підтримку в української влади та у Міністерства культури і національної спадщини Польщі, яке, до речі, і профінансувало появу музею у нашому місті.

Після міркувань з приводу його місцерозташування, вибір впав на будівлю монастиря Босих Кармелітів, де по завершенню тривалих ремонтних робіт нарешті й було облаштовано музей.

Перед тим, як офіційно відчинити двері музею та пройтися захопливими сторінками життя автора слово взяли гості заходу. Усі вони вітали наше місто і його мешканців з так званою «бердичівською трійцею», зичили подальшого розквіту та за потреби обіцяли свою посильну участь у цьому.

Так, народний депутат України Олександр Ревега побажав усім присутнім миру і злагоди та запевнив, що робитиме все можливе для того, щоб рідний Бердичів розвивався на благо городян та усієї країни. Заручившись підтримкою першого заступника міністра культури України Ігоря Ліхового, парламентар пообіцяв надалі підтримувати місто і його мешканців.

Міський голова Василь Мазур не розгубився і напівжартома наголосив на тому, що всі обіцянки, дані цього дня на території святині, обов’язково мають бути виконані. Тим паче, що фраза Ігоря Ліхового про необхідність виявлення нашому місту більшої уваги, у вигляді фінансування, дуже сподобалась міському голові.

Щодо потреби появи музею Джозефа Конрада у Бердичеві Василь Костянтинович був переконаний: він дійсно необхідний. Хоча б для того, щоб пізнати свою історію, краще зрозуміти себе та по-іншому подивитися на світ. Адже свого часу наші нинішні вчинки також стануть надбанням історії, предметом для різного роду експозицій, виставок, музеїв.

Подякувавши усім добродіям та гостям міста, мер не забув і про «винуватця» цієї визначної для життя міста події - ініціатора проекту Здислава Найдера. На жаль, чоловік не був присутнім на урочистості, проте це не завадило Василю Мазуру передати йому символічний український подарунок у вигляді вишиванки через генконсула РП у Вінниці Кшиштофа Свідерека. Не залишився без сюрпризу і сам музей. Мер подарував йому книгу для відгуків, на сторінках якої відвідувачі зможуть залишати свої коментарі і ділитися враженнями з приводу побаченого, та оргтехніку.

Після того, як усі промови та подяки прозвучали, чиновники перерізали символічну стрічку і до музею Джозефа Конрада увійшли перші відвідувачі.

Люди були вражені побаченим, зокрема дизайном приміщення. У ньому було щось таке, що неможливо передати словами, це потрібно бачити на власні очі. Автором сценарію експозиції стала старший хранитель Музею літератури Ельжбєта Шиманська, а художньої концепції – Адам Орлевіч, а її виконавцем краківська фірма «Фабрика декорації».

Музей розповідає не тільки про життєвий і творчий шлях письменника, а й про історію його родини. Тут зібрано велику кількість фотографій та архівних матеріалів українською, польською та англійською мовами. Експозицію розділено на три частини. Перший період – дитинство в Україні, заслання батьків, виїзд з Кракова у Марсель, рішення працювати у морі. Другий – морські подорожі та звання капітана. Третій – літературна спадщина автора. Є у музеї іще одна дивовижна річ. Це фрагмент корабля «Otago», капітаном якого був Джозеф Конрад. Матеріали для експозиції було надано Музеєм літератури ім. А.Міцкевича (Варшава), Ягелонською бібліотекою (Краків), Бібліотекою Бейнеке Єльського університету, Центральним морським музеєм (Гданськ), Національним морським музеєм у Грінвічі (Англія), професором Здиславом Найдером (Польща) з власного архіву.

Словом, розповідати можна багато, але, як відомо, «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Тому завітайте до музею, доторкніться до прекрасного, пориньте в атмосферу у якій жив і творив видатний англійський письменник польського походження з Бердичева.


РІО Бердичів

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
TyTa