Про містоМіська владаПідприємства та бізнесПропозиції для інвесторівГуманітарна сфераСервіс та відпочинокСервіс та відпочинок

 
 




Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют



10-11-2015

Про пам’ятник жертвам Голодомору в Бердичеві: роздуми депутата

Поштовхом для написання цієї статті стало повідомлення про відкриття пам’ятника голодомору українського народу 32-33 років в місті Вашингтон.
В місті Бердичеві все робиться дякуючи В.К. Напередодні трагічних роковин голодомору я хотів би «подякувати» нашому шановному меру.

Рівно рік назад я взяв на себе ініціативу спорудження пам’ятника геноциду українського народу 32-33р. За власні кошти був виготовлений проект, який був винесений на містобудівну раду. Я чекав її проведення декілька місяців, хоч вона має статус тільки дорадчого органу. Лише 9 вересня містобудівна рада нарешті погодила місце встановлення та проект пам’ятника, потім дивним чином почалося затягування винесення рішення про встановлення пам’ятника, яке мав винести виконком, хоч я просив вписати це рішення на сесію міської ради.

Заява на ім’я міського голови була написана відразу після містобудівної ради. На сьогоднішній день ніякого рішення так і не прийнято. І лише зараз я розумію чому рішення не було прийнято: це було зроблено дякуючи В.К., тому що наближалися місцеві вибори і наш мер злякався, що я це використаю на виборах, хоча я навіть не балотувався. Шановний В.К., Ваше коріння в селі, і Ваших бабусь та дідусів в більшій чи меншій мірі теж не обійшла ця трагедія, і Ви не мали ні морального, ні будь-якого іншого права блокувати це рішення, це просто кощунство над пам’яттю мільйонів невинно закатованих людей. На містобудівній раді я обіцяв до трагічних роковин розпочати роботи по встановленню пам’ятника, і дякуючи Вам це не зроблено. Ви мене зробили брехуном, і я хочу вибачитись за це. В мене немає слів, щоб виразити своє обурення, адже я не просив грошей на спорудження пам’ятника з міського бюджету. Між іншим, коли сказав про проект двом своїм друзям, які живуть один в США, а інший у Франції, вони відразу запропонували свою допомогу. І з ким би я не спілкувався на цю тему, в переважній більшості отримував тільки підтримку.

А владі Бердичева – ганьба! Тому що ні один крок ніхто у нашому міськвиконкомі не зробить без згоди мера. Єдине, що ми можемо зробити для мільйонів невинно померлих – не забути про ті страшні дні і зробити все, щоб про це пам’ятали наші діти та внуки. А спекулювати на таких речах – це просто кощунство. Можу всіх завірити, що пам’ятник буде стояти! І якщо до трагічних роковин це не вдалося зробити в цьому році, то на наступний рік пам’ятник буде стояти. Можна спекулювати на різних речах, але тільки не на таких. А у боротьбі за владу наш «шановний мер» не гребує ніякими методами.

Анатолій Кашпірук, депутат Бердичівської міської ради

 

БЕРДИЧІВ BIZ

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]
TyTa