Про містоМіська владаПідприємства та бізнесПропозиції для інвесторівГуманітарна сфераСервіс та відпочинокСервіс та відпочинок

bolsos michael kors nike huarache baratas montblanc boligrafos nike outlet polos ralph lauren baratos oakley baratas michael kors bolsos new balance 574 new balance baratas boligrafos montblanc nike air force baratas polo ralph lauren baratos nike air force 1 nike huarache

 
 




Українські міста в Iнтернеті

Українські міста в Інтернеті
Інститут трансформації суспільства
Портал Олега Соскіна - аналітика, статті, коментарі, новини в Україні та за кордоном
OSP-ua.info - События, комментарии, аналитика



Курсы валют
Курсы валют
Курсы валют



09-10-2015

«Когда я приеду домой, то скажу: «В Бердичев можно ехать!»: колишня головна з єврейської культури у місті Елла Вайншельбойм

Де ще, питається, міський голова в обмін на букет троянд і фірмові українські солодощі міг отримати у подарунок справжній єврейський хумус, як не у Музеї єврейства Бердичева?



Вже понад 600 відвідувачів встигли побувати у цих стінах із дня відкриття закладу, та візит цієї жінки, у значній мірі, можна вважати знаковим як для самого музею, так і для Бердичева взагалі.



Починаючи з 90-х років ХХ сторіччя і до 2000-го Елла Вайншельбойм очолювала місцеве товариство єврейської культури, окрім того, керувала недільною єврейською школою при школі № 2, і, зрозуміло, у славі Бердичева як міста 4-х культур є й її величезна заслуга. 15 років тому пані Елла назавжди залишила Бердичів і Україну, переїхавши до Ізраїлю. Незадовго до відкриття музею вона зідзвонювалася із Василем Мазуром на предмет можливості приїзду на урочистості, але тоді не склалося. Зате склалося зараз.



Емма Вайншельбойм знайшла можливість втретє за довгий час навідатися до рідного міста та до рідних серцеві людей, і цей факт оцінює з притаманною єврейським жінкам життєвістю, замішаною на особливій мудрості: якщо, каже, в один із візитів вона побачила у Бердичеві Музей єврейства, то цей візит таки чогось вартий.

 

 

Із собою, окрім хумуса, Елла Вайншельбойм привезла одне зі свідоцтв своєї багаторічної роботи на посту головної з єврейської культури у місті – дві касети з записами різних заходів. Їх гостя передала своєму доброму знайомому – директорові міської фільмотеки Альфреду Рущицю, аби перевів на цифрові носії.



Підтверджуючи думку міського голови про те, що поява цього музею спонукатиме багатьох людей ще більше єднатися навколо Бердичева і нинішня кількість експонатів – то лише початок, пані Елла пообіцяла при нагоді поповнити заклад новими цікавими матеріалами, що зберігаються у неї вдома. А між тим ділилася спогадами про те, як жив між собою колись багатонаціональний Бердичів. Гарно жив, хоча і часи бували непрості.

 

 

 

Помічено вже не раз: поріг цієї музейної кімнати, присвяченої темі Голокосту, не переступив практично ще жоден з євреїв. На стінах зображено масовий розстріл мирних людей, поруч на землі – навічно покинуті ними валізи і речі – одяг, взуття. Відчувається, що людям цієї крові Голокост болітиме вічно і по-справжньому.



Вдивляючись у моторошну темінь і знайомлячись потім зі списком Праведників світу, Елла Вайншельбойм згадує один дивовижний випадок, коли українська жінка та її син – мешканці села Обухівки – врятували єврейського хлопчика Давида Лангера від вірної загибелі. Імені жінки пані Елла не пам’ятає – пам’ятає лише прізвище. Рушковська...

 

 

Бердичів деградує, руйнується, із чогось пострадянського стає схожим на щось постапокаліптичне… Останнім часом подібні висловлювання почали з якимось хворобливим задоволенням смакуватися в Інтернеті – начебто, бердичівлянами з-за кордону і тими, хто, начебто, любить своє місто, мешкаючи у ньому сьогодні.



Слухаючи думки гості з далекого Ізраїлю з приводу сучасного Бердичева, згадується один із тутешніх музейних написів – «Із віком людина починає бачити гірше, але бачити більше»…

 

 

В Ізраїлі про Бердичів, як і про Україну, знають, про них не забувають, їхніми долями переймаються, переконує Елла Вайншельбойм. Колишні бердичівляни часто збираються, аби за дружнім спілкуванням згадати старі добрі часи. І тоді серед безкінечних «А пам’ятаєш?» з’являється воно – місто на Гнилоп’яті. Рідне назавжди.

 

 

 

 

Телеканал ВІК

[версія для друку]
[обговорити на форумі] [підписка на розсилку]

cheap air jordans uk cheap mont blanc pens hollister outlet uk adidas jeremy scott uk hollister outlet cheap air jordans gucci belts uk nike shox uk cheap nike air max 90 gucci belt uk

nike blazer damskie nike blazer sklep moncler kurtka oakley praha ray ban praha abercrombie mikina polo ralph lauren praha hollister praha hollister mikina abercrombie praha michael kors kabelky hollister sk air jordan tenisky nike free 5.0 bayan nike free run bayan

uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

TyTa